СМС Щедрівки
А з поля, поля да туман устає,
А з-за того туману Іванко їде
Да й під’їжджає під Царев-город,
Да й викликає царя з города:
- Турецький царю, вийди на війну
Воюватися, муштруватися!
Як із’їхались, так і вдарились:
Ударив копитами, як грім на небі,
Засяяли саблі, як сонце з хмари.
Під ними коні поприпадали,
Золотії гриви поприлягали.
Турецький цар другим наказав:
- Коли б я знав, чий то син воював,
То я б за його свою дочер оддав,
Свою дочер оддав, царство одписав,
Половину царства, третину щастя!
Щедрий вечір, добрий вечір!
Стиха, браття, приступайте
До того двора високого!
А в тім дворі красна паня,
За сто злотих хусточка на ній,
За сто злотих, за червоних.
А в тім дворі красна паня,
За сто злотих спідниця на ній,
За сто злотих, за сто червоних.
А в тім дворі красна паня,
За сто злотих панчішки на ній,
За сто злотих, за сто червоних.
А в тім дворі красна паня,
За сто злотих черевички на ній,
За сто злотих, за сто червоних.
А в тім дворі красна паня,
За сто злотих коралі на ній,
За сто злотих, за сто червоних.
А в тім дворі красна паня,
За сто злотих ковточки на ній,
За сто злотих, за червоних.
Щедрий вечір, добрий вечір!
Да на сій скам’ї три кубки стоять:
У першому кубці - медок солодок,
У другім кубці - кріпкеє вино,
У третім кубці - зелене вино.
Зелене вино - для пана сього,
Кріпкеє вино - для жінки його,
Медок солодок - для його діток.
А в сіночку на ґаночку,
Приспів:
Добрий вечір!
Там стоїть кінь ба й вороний,
На тім коні сідло ясне,
На тім сідлі панич красний.
Пише листи до дівчини,
Вона йому одписує:
«Через море рибонькою,
Через лісок пташенькою
Я до тебе! Не бий коня,
Не бий коня, не трать грошей,
Я до тебе сама буду».
А в саду, саду да й винограду,
Приспів:
Святий вечір!
Тудою текла річенька бистра,
По тій річеньці огалю пливе.
Вишла, вибігла слична панночка,
Стала огалю да й промовляти:
- Пливи, пливи, огалю, к славному городу,
Да й накажи, огалю, царям да панам,
Царям да панам да міщанським синам:
А у пана Івана хороша дочка,
Хороша дочка - премудра швачка.
Шиє, малює, злотом гаптує:
Що й у подоли ясні соколи
На рукавцях райськіє пташечки,
А на ковнірцях сизиє голубці.
Сизиє голубці як не загудуть,
Райськіє пташечки як не зацвілять,
Ясниє соколи як не полетять!